Видалення зубів у собак та кішок: молочних, постійних

Коли потрібно видаляти молочні зуби собакам та кішкам

Молочні зуби змінюються на постійні у кошенят і цуценят у віці 4-6 місяців. Спочатку випадають різці, за ними слідом оновлюються премоляри та ікла. Цей процес індивідуальний для кожної тварини, і говорити про якісь конкретні цифри немає сенсу. Також у приватному порядку слід визначати вік для видалення молочних зубів з одночасним частковим або повним прорізуванням постійних. Він може настати навіть у 5 місяців. Непостійні утворення, на зміну яких уже йде зростання постійних, необхідно обов’язково видаляти навіть при виявленні видимої зміни прикусу.

Зубний ряд собаки розрахований на 42 зуби, а кішки на 30, і якщо їх кількість буде більшою за передбачену анатомією тварини, у неї очікувано починається пародонтит. Коли у цуценят з’являється неприємний запах з пащі, то це говорить про активну зміну зубів. У деяких особин під час цього процесу може погіршуватись апетит або підвищуватися температура тіла. У таких випадках рекомендується звернутися за професійною допомогою.

У кішок подвійний ряд тимчасових і постійних зубів і різкий запах із рота вважається скоріше нормою. До лікаря необхідно звернутися, якщо корінні утворення починають заважати один одному в процесі зростання. Окремі породи (британці, орієнтали, мейн-куни, сфінкси) схильні до гінгівіту. Тому в період зміни зубів огляд ротової порожнини у них слід проводити щодня.

Видалення постійних зубів

Екстракція постійних зубів у кішок і собак є складною хірургічною маніпуляцією, проте до якої лікарі вдаються досить часто. Така тенденція спостерігається через те, що господарі в більшості випадків помічають проблему вже на тій стадії, коли врятувати кістковий утвір неможливо. Вилучення у такій ситуації виявляється єдиним розумним рішенням.

Екстракція хворого зуба повинна включати дослідження наявних протипоказань, розгляд методів проведення анестезії та вибір відповідного моменту для проведення хірургічного втручання.

Перед процедурою видалення тварину слід перевірити на:

• гострі інфекції;
• серцево-судинні захворювання;
• згортання крові.

Існують такі ситуації, коли без того, щоб вирвати зуб, вже обійтися неможливо. До таких випадків належать:

• Травмування постійних зубів — найчастіше це відбувається з верхніми іклами у котів. Несвоєчасно помічена проблема призводить до розвитку пульпіту, запалення та гострого болю.
• Захворювання пародонту — ураження твердих та м’яких тканин, що оточують зуби. Це відбувається через наявність зубного каменю, залишків коренів зруйнованих утворень, порушення клітинного харчування. Зазвичай кіт або собака з пародонтитом потрапляють до ветеринара в запущеній стадії захворювання.
• Флюс — запалення окістя, що виражається в опуханні ясен, супроводжується дуже сильним болем.
• Одонтогенний остеомієліт — при цьому захворюванні уражається не тільки зуб, але й ясна, а також щелепні кістки. Може розвиватися як наслідок карієсу, гнійного пульпіту чи періодонтиту.
• Аномальне розташування зубів чи скупченість — у цій ситуації видалення відбувається для коректного формування прикусу.

Типи екстракції зубів

Існує 2 основні техніки екстракції зубів у котів та собак:

• Закрита — з використанням елевації або люксації, за якої відсутня необхідність видалення альвеолярної кістки. Лунку у такому випадку залишають відкритої чи вшивають задля досягнення первинного загоєння.
• Відкрита — видалення зуба з підняттям слизово-періостального клаптя та екстракцією частини альвеолярної кістки. При цьому піднятий клапоть переміщається і ушивається для закриття лунки, що сприяє більш швидкому загоєнню.

Вибір техніки залежить від таких факторів:

• морфологія зуба;
• патологія, що розвинулася;
• пріоритетність аргументів.

Для оцінки патологічного процесу та морфології зуба ветеринар проводить радіографічне дослідження ураженої ділянки щелепи.

Усі хірургічні процедури у порожнині рота тварини необхідно проводити під загальним наркозом. Можливе застосування комбінованої анестезії. Вид наркозу, вибір препаратів та їх дозування підбирають відповідно до складності та тривалості майбутньої процедури, а також індивідуальних особливостей тварини.

Що робити після процедури

Після видалення зуба господарям тварини рекомендується дотримуватися таких правил:

• не годувати вихованця кілька годин, аж до формування згустку у лунці;
• давати лише м’які продукти;
• після годування промивати пащу вихованця розчином антисептика;
• давати знеболювальні препарати у випадку травмування значної ділянки тканин.

Профілактика видалення зубів у собак та котів

Необхідно усвідомлювати важливість профілактичних заходів для здоров’я ротової порожнини та зубів тварини. Рекомендації дотримання простих правил догляду допоможе зберегти їх у відмінному стані. Починати проведення цих заходів слід ще в ранньому віці вихованця. Сюди відносяться:

• чищення зубів до 4 разів на тиждень;
• регулярний профілактичний огляд.

Важливо зробити чищення зубів таким самим постійним заходом, як годування, ігри, догляд за шерстю або прогулянка. А щорічний огляд допоможе уникнути розвитку таких проблем як зубний наліт або камінь, які найчастіше і спричиняють проблеми, що призводять до видалення кісткових утворень.

Варто пам’ятати, що захворювання зубів можуть розвиватися і з інших причин, до яких належать індивідуальні особливості організму котів або собак, різний склад слини, неправильне чищення зубів, неякісне годування, нестача вітамінів. І якщо одні можна попередити профілактичним шляхом, то впоратися з наслідками інших допоможуть лише регулярні огляди.