Ми любимо тварин це — наше покликання

До подорожей із домашніми улюбленцями потрібно підготуватися заздалегідь. І якщо подорожі всередині країни не вимагають великого обсягу дозволів та документів, то поїздка за кордон може бути обмежена низкою вимог.

Кожна країна має окремі правила ввезення тварин. Це можуть бути розміщення тварин на карантин, чіпування, тест на антитіла, вакцинація проти сказу зареєстрованою вакциною та інше. Тому для початку слід вивчити правила ввезення тварин, що діють у тій чи іншій країні. Таку інформацію можуть надати посольства країн або її можна самостійно знайти на сайтах відповідних посольств.

prodolzitelnost 2

Документи для перевезення тварин через кордон

Весь збір правил для вивезення або ввезення тварин за кордон був систематизований та уніфікований, і з 2004 року діє у всіх країнах як Євросоюзу, так і країнах Азії та Америки з невеликими доповненнями. Отже, список необхідних документів для ввезення котів, собак, ряду екзотичних тварин птахів складається з наступного:

  1. Іменний міжнародний ветеринарний паспорт встановленого зразка, що має фотографію тварини для досягнення віку на 1 рік. Він повинен містити:
  • позначку комплексної вакцинації від вірусних захворювань. Це, як мінімум, два щеплення від чуми, парвовірусу, одне щеплення від сказу. Дата останньої вакцинації не повинна бути меншою за 30 денний термін і не перевищувати 12 місячного строку до дати виїзду;
  • запис про чіпування, що має містити дату чіпування та локалізацію мікрочіпа;
  • інформацію про вакцинацію проти сказу із зазначенням назви вакцини, підпису ветеринара, закріпленої печаткою, дати вакцинації. Для цього до паспорта обов'язково вклеюються етикетки від вакцин з відповідними номерами, погашені печаткою ветслужби із зазначенням дати;
  • дані про обробку тварини від бліх та глистів.
  1. Наявність електронної ідентифікації — мікрочіп, відповідний еталону ISO 11784, ISO 11785. Для виїзду зарубіжних країн є правилом вживлення мікрочіпа для ідентифікації, інформацію про який вказується у ветеринарному паспорті. Раніше тварин можна було ідентифікувати за допомогою клейма, що читається, але це правило вже не діє на тварин, народжених після 2011 року. Саме чіпування — це процедура введення під шкіру спеціальної капсули, яка містить індивідуальний 15-значний цифровий код з інформацією про власника, стан здоров'я тварини, контактні адреси та телефони.
  2. Довідка форми 1, ВЕТ (СНД) — це по суті ветеринарний сертифікат, який є основним документом, що дає право на перевезення тварини. Варто зазначити, що наявність сертифікату необхідна як для проходження контролю на кордоні, так і для подорожей поїздами, автотранспортом та літаками всередині України. При перетині кордону ветдовідка форми 1 має бути замінена на міжнародний ветеринарний сертифікат. Це уповноважена впроваджувати державна служба ветмедицини на кордоні та транспорті. Сам сертифікат заповнюється англійською мовою, для Німеччини — німецькою, для країн СНД видається форма 1 ВІТ (СНД). Ветеринарне свідоцтво форми 1 ВІТ видається лише державними установами за наявності ветеринарного паспорта із зазначенням дат щеплень та назвою вакцин. Дати щеплень не повинні перевищувати термінів, встановлених правилами виїзду тварин за кордон, тобто не пізніше місяця і не раніше року до від'їзду.
  3. Комплексна вакцинація — в основному не така обов'язкова, але важлива як для самої тварини, так і для утримання ветеринарного паспорта. Для собак це щеплення від парвовірусного та коронавірусного ентериту, чуми, інфекційного гепатиту та аденовірусної інфекції, параінфлюенца (парагрипу), лептоспірозу. Для кішок — щеплення від інфекційного ринотрахеїту, каліцівірусної інфекції, панлейкопенії (чуми), вірусу імунодефіциту кішок, інфекційного перитоніту кішок, дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії).
  4. Вакцинація проти сказу — відповідна відмітка проставляється ветлікарем у ветпаспорті із зазначенням назви вакцини, підписом, печаткою та датою, перевіривши ідентифікацію тварини. Зауважте, що таке щеплення має ставитися тварині щорічно, тому термін дії вакцинації не може бути більшим за рік. Вакцинація від сказу проводиться тварині старше трьох місяців, але не пізніше ніж за місяць до виїзду. Деякі країни не приймають цуценят віком до трьох місяців, тому питання можливості в'їзду в країну щенят необхідно вирішувати заздалегідь з країною в'їзду. Вакцини проти сказу повинні відповідати стандартам WHO.
  5. Довідка про титри антитіл до вірусу сказу — потрібна між четвертим та дванадцятим місяцем після вакцинації. Вона підтверджує те, що щеплення від сказу подіяло і видається тільки в схвалених ЄС та акредитованих лабораторіях. Аналіз повинен показувати антитіла, що нейтралізують у кількості не менше ніж 0,5 МО/мл. Іноді антитіл у крові тварини може і не виявитися чи виявитися досить мало. У такому випадку необхідно зробити повторне щеплення та повторити тест на антитіла. Довідка дійсна 24 місяці.
  6. Дегельмінтизація та інсектоакарицидна обробка тварин або просто обробка тварин від бліх та глистів повинна проводитися кожні 3-4 місяці, про що робиться відповідна позначка у ветеринарному паспорті. Перед виїздом за кордон такі процедури мають бути проведені додатково за 1-2 дні до від'їзду. Радимо застосовувати ті препарати для глистогонки та інсектоакарицидної обробки, що використовуються тією країною, куди ви вирушаєте з твариною.
  7. Довідка про те, що тварина не становить племінної цінності — видається лише сертифікованими фахівцями-кінологами в офіційно зареєстрованих кінологічних організаціях. Її вимагають при кожному перетині кордону з твариною незалежно від термінів перебування в іншій країні. Довідка про племінну цінність тварини із зазначенням її оцінної вартості видається при виїзді на ПМП або для пред'явлення на вимогу.
  8. Ліцензований контейнер для транспортування тварини з надійним запором — повинен відповідати приписам Міжнародної асоціації авіаперевізників та бути відповідного розміру для тварини. Тобто по висоті контейнер повинен дорівнювати висоті стоячої тварини, по ширині дорівнювати подвійній ширині, а довжина повинна дорівнювати сумі довжини тіла і половини довжини лапи. По дну контейнер повинен бути покритий матеріалом, що вбирає вологу, і мати достатній доступ повітря. Дерев'яні або саморобні клітки використовувати не можна.
  9. Сертифікат імпорту — вимагають останнім часом країни Євросоюзу, Японія та США. Являє собою збірну форму про пройдені вищеперелічені заходи, заповнені міжнародною мовою або мовою сторони, що зустрічає. Форма заповнюється ветеринарним лікарем-відправником, із печаткою та його підписом, деякі країни вимагають, щоб цей документ заповнювався у державній ветслужбі. Варто зауважити, що правила перевезення тварин можна з'ясувати у ветеринарній службі сторони, що зустрічає.

При необхідності консультації та підготовки пакету документів для перетину кордону для вашого домашнього улюбленця, можна дізнатися у фахівців ветклініки, до якої ви прикріплені. Стандарти постійно змінюються, і те, що ми перерахували зараз, завтра може стати вже неактуальним.