Демодекоз, іменований у побуті «червоною коростою», — одне з найпоширеніших шкірних захворювань домашніх тварин. Якщо ви помітили, що кішка страждає від сильної сверблячки (постійно чухається, виявляє занепокоєння, не може всидіти на одному місці), шерсть вихованця активно випадає, особливо в зоні навколо очей, а шкіра лущиться, швидше за все, ваша улюблениця захворіла. Підшкірний кліщ може бути виявлений у кота будь-якого віку. Доросла особина може підчепити кліща при контакті з іншою зараженою твариною, а кошеня — від матері. Зараження паразитом демодексом може статися внутрішньоутробно. Якщо ви виявили у вихованця симптоми, характерні для цієї хвороби, проконсультуйтеся з ветеринаром, щоб дізнатися, як убити підшкірного кліща у кішки. Лікар призначить найінформативніші та найточніші методи діагностики та підбере ефективне лікування.
Підшкірний кліщ (демодекоз) — симптоми захворювання, діагностика
Клінічні ознаки розвитку патологічного процесу у кішок проявляються поступово. Рання діагностика захворювання скорочує ризик розвитку ускладнень та сприяє якнайшвидшому одужанню вихованця.
Підшкірний кліщ — характерні симптоми хвороби:
- Сильний свербіж, почервоніння шкіри.
- Випадіння шерсті, а також лущення шкіри. При локалізованій формі — на голові, шиї, вухах. Для генералізованої форми патології характерне випадання шерсті та лущення шкіри в області тулуба, а також на лапах.
- Висипання у вигляді невеликих гнійників або вузликів, вугри, ранки, що кровоточать.
- Погіршення стану шерстного покриву.
- Загальна слабкість, млявість, апатія.
- Відсутність апетиту.
Одна з явних ознак демодекозу — це локальне випадіння шерсті. Згодом у тварини з’являються «демодекозні окуляри», коли шерсть посилено випадає, а шкіра лущиться в зоні навколо очей. Для генералізованої форми характерне ураження внутрішніх органів. Це позначається на загальному стані вихованця — він стає млявим і апатичним, відмовляється від ігор, а згодом — від їжі.
Найінформативніші та найточніші методи діагностики зараження тварини підшкірним кліщем:
- Зіскоб з ураженої ділянки тіла тварини. Для отримання точного результату необхідно зробити щонайменше 4-5 проб. Біоматеріал вивчають під мікроскопом. При виявленні хоча б одного кліща Demodex gatoi ветеринар має право встановити діагноз «демодекоз». Для постановки діагнозу хвороби, викликаної Demodex cati, у зіскобі має бути виявлено більше 2-3 особин, оскільки цей кліщ живе на кожній кішці.
- Додаткові дослідження: тріхограма (дослідження волосся), біопсія.
На кішках живуть два види підшкірних кліщів, що викликають демодекоз: Demodex cati та Demodex gatoi. Demodex cati мешкає у волосяних цибулинах тварини. Він є частиною нормальної флори організму здорового вихованця. Однак за певних умов підшкірний кліщ може надмірно розмножуватися, викликаючи хворобу. Основними причинами стрімкого розвитку патології є: хвороба тварини, зниження імунітету, стрес. Кліщів цього виду можна не боятися. Він не передається від кішки іншим домашнім тваринам та людині.
Demodex gatoi — заразний, може передаватися від кішки до кішки. Кліщ розповсюджується у роговому шарі шкіри вихованця. Хворіють на демодекоз кішки будь-якого віку та породи.
Шляхи зараження демодекозом
Підшкірні кліщі не життєздатні у зовнішньому середовищі. Вони не можуть жити на підстилках чи килимових покриттях. Тому заразитися демодекозом можна лише при контакті з хворою кішкою.
Можливі шляхи зараження підшкірним кліщем:
- кошенята можуть заразитися від матері-кішки;
- при контакті з хворою кішкою;
- внутрішньоутробно.
Пам’ятайте: якщо у вас проживає кілька особин, то лікування призначається всім тваринам, що контактують, хоча не всі вихованці відносяться до групи ризику. Як правило, після контакту з хворою кішкою хворіють лише одиниці. Здорові тварини з міцним імунітетом можуть самостійно впоратися з ектопаразитами.
До групи ризику належать:
- тварини з аутоімунними захворюваннями;
- особини хворі на рахіт;
- вихованці з ослабленим імунітетом;
- кішки деяких порід: бірманська, сіамська, девон-рекс та ін.;
- тварини, виснажені після голодування;
- вихованці у період відновлення після хірургічних операцій, інфекційних захворювань;
- тварини, які перебувають у стані сильного стресу або перенесли стрес;
- кошенята можуть заразитися від матері під час пологів або внутрішньоутробно.
Щоб знизити ризик зараження здорових кішок при контакті з хворою, обов’язково продезінфікуйте предмети побуту вихованця, включаючи миски для їжі та пиття, а також лежак.
Підшкірний кліщ у кішок: методи лікування
За ступенем локалізації патологію поділяють на такі види:
- Локалізована. Уражається якась одна область тіла кішки, рідко — кілька ділянок. Що примітно — на лапках ознаки захворювання відсутні.
- Генералізована. Тіло тварини вражається у кількох місцях. При цій формі патології прояви хвороби можна помітити на лапках вихованця. Лікарі рекомендують стерилізувати кішок, що перехворіли, зважаючи на реальний ризик передачі підшкірного кліща від матері до дитини.
Локалізована форма демодекозу може давати ремісію. Коли запальний процес йде на спад, зовнішні прояви патологічного процесу практично зникають. Однак пам’ятайте, що без лікування кішка одужати не зможе і після затишшя, яке зазвичай триває протягом місяця, клінічні ознаки хвороби повертаються, причому новий спалах може призвести до розвитку більш тяжкої форми. При призначенні лікування ветеринар враховує стан вихованця, вік, ступінь ураження, тривалість перебігу хвороби. Також терапія може відрізнятись залежно від породи кішки. Зверніть увагу: лікування демодекозу може бути тривалим — від півроку до року.
Терапія ґрунтується на комплексному застосуванні препаратів: зовнішніх засобів (мазей, розчинів) та внутрішніх (таблеток, ін’єкцій). При призначенні лікування також враховується форма демодекозу. Для досягнення позитивного ефекту терапії генералізованої форми обов’язковою умовою є усунення первинного захворювання, що призвело до загострення хвороби. Зовнішньо застосовуються ті ж препарати, що і при локалізованій формі. Ліки для лікування генералізованої форми, які застосовуються у вигляді ін’єкцій: Дектомакс, Цидектин.
Локалізований демодекоз — етапи та методи лікування:
- Спочатку вихованця слід викупати з шампунем, в якому міститься бензоїлпероксид або хлоргексидин. Він допоможе шкірі очиститися від нагноєння та лупи.
- Уражені ділянки слід обробити розчином перекису водню чи хлоргексидину.
- Обробка шкіри вихованця розчинами Бутокс 50 або Амітраз — готуйте та застосовуйте згідно з інструкцією.
- Зовнішньо застосовуються препарати: Стронгхолд або Адвокат.
- Коли шкіра очиститься від скоринок, можна приступати до нанесення мазі (Аверсектинова, сірчана), гелю (Амідель, Івермек) або лініменту (Демос).
- Для зовнішньої обробки уражених ділянок шкіри ветеринар може призначити такі препарати як Неостомазан, готові спреї Акаромектин, Цидем, Івермек, Перол.
- На уражені ділянки з шерстю, що випала, після очищення шкіри від струпів і лусочок, слід нанести маслянисті розчини — Мікодемоцид, Ектодес, Ципам, Аміт.
Усі ліки слід застосовувати у комплексі відповідно до призначення лікаря. Якщо на тлі демодекозу відзначається приєднання вторинної інфекції, ветеринар призначає антибіотики. Також обов’язковим є прийом імуностимулюючих препаратів та вітамінно-мінеральних комплексів.
Підшкірний кліщ у кішок: лікування народними засобами
У домашніх умовах уражені демодекозом ділянки можна обробляти настоянкою календули. На якийсь час позбутися свербіжу, що докучає кішці, можна, викупавши тварину у відварі ромашки. Пам’ятайте: методом застосування народних засобів вилікувати демодекоз неможливо. Вони лише полегшують стан вихованця, тому використовуються тільки на початковій стадії хвороби.