Нерідко нетримання сечі у кота помилково приймається власниками вихованця як його капризи або вияв невдоволення, бунт. Проте це тривожний сигнал, який може свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям. Недосвідчені власники можуть сплутати мимовільне сечовипускання з поведінкою тварини «на зло» господареві. Але насправді, вихованець у більшості випадків не в змозі контролювати цей процес, який може свідчити про розвиток хвороби сечостатевої системи у котів чи кішок.
Як проявляється нетримання сечі у котів та кішок?
Неконтрольоване сечовипускання у кота може проявлятися по-різному, звертайте увагу на такі ознаки:
- Тварина може залишати калюжі, «не встигаючи» дійти до лотка, або під час сну.
- Зміна поведінки — кішка стає неспокійною, полохливою, може ховатися або агресивно реагувати на дотик.
- Часті позиви — тварина часто ходить до лотка, але сечовипускання відбувається невеликими порціями або відсутнє.
Не намагайтеся самостійно визначити, чому спостерігається нетримання сечі у кота. Проконсультуйтесь із ветеринаром. Причинами патології можуть бути захворювання сечостатевої системи у котів: інфекції сечовивідних шляхів, сечокам’яна хвороба, пухлини, порушення нервової системи та інші.
Спроби самостійно вирішити проблему, наприклад, обмеживши коту доступ до води, можуть призвести до серйозних ускладнень. Зневоднення організму тільки посилить ситуацію і завдасть шкоди здоров’ю вихованця.
Урологічний синдром як одна з ознак захворювання сечостатевої системи у котів
Урологічний синдром кішок (Feline Lower Urinary Tract Disease, FLUTD) — це загальна назва для низки хвороб сечовивідних шляхів у котів, які стосуються нижніх відділів сечовидільної системи. Ці захворювання можуть вражати сечовий міхур, уретру та, у деяких випадках, нирки. Проблеми з сечовивідними шляхами можуть виникати у кішок різного віку, але найчастіше вони зустрічаються у зрілих котів і тварин з надмірною вагою.
Хвороби сечостатевої системи у кішок часто проявляються порушеннями сечовипускання, що супроводжуються болем. У деяких випадках може спостерігатись повне припинення виділення сечі. Незважаючи на те, що хвороби сечових шляхів у котів зустрічаються досить часто, причини їх виникнення можуть бути різними — від інфекцій до порушень обміну речовин і стресів.
Основні фактори, які можуть спровокувати виникнення патології:
- Стреси. Сильне потрясіння, перенесене твариною, може спровокувати розвиток ідіопатичного циститу, який часто зустрічається у молодих та здорових кішок без ознак інфекції в організмі.
- Утворення каменів у сечовому міхурі чи нирках — це ще одна поширена причина хвороб сечостатевої системи у котів. Головна небезпека патології полягає в тому, що каміння може блокувати уретру, таким чином, порушується відтік сечі або взагалі припиняється її виділення.
- Інфекція сечовивідних шляхів у котів може виникнути при попаданні хвороботворних бактерій в сечовий міхур через уретру. Захворювання зазвичай супроводжуються запаленням, болем та дискомфортом під час сечовипускання.
- Незбалансоване харчування з надлишковим вмістом магнію та кальцію може сприяти утворенню кристалів та каменів у сечовивідній системі.
- Ожиріння — кішки з надмірною вагою схильні до більшого ризику виникнення захворювань сечостатевої системи через знижену активність і підвищене навантаження на організм.
До розвитку хвороб сечостатевої системи також більш схильні кішки похилого віку. Імунна система тварин з віком стає більш уразливою до різноманітних патогенних мікроорганізмів.
Симптоми захворювань сечовивідних шляхів у котів
Розпізнавання симптомів захворювань сечовивідних шляхів у котів — це ключ до своєчасного звернення за ветеринарною допомогою. Симптоматика може змінюватись в залежності від тяжкості захворювання та його причини, але існують деякі загальні ознаки патології, на які слід звернути увагу:
- Часті спроби сечовипускання. Кішка може часто намагатися сходити в туалет, але виділення сечі може бути незначним або повністю відсутнім.
- Біль при сечовипусканні, що проявляється занепокоєнням тварини.
- Нетримання може виявлятися як мимовільне виділення крапель сечі в різних місцях будинку.
- Кров у сечі може свідчити про серйозні пошкодження сечового міхура або уретри.
- Надмірне вилизування області статевих органів.
- Зниження апетиту та млявість.
Якщо ви помітили у свого вихованця такі симптоми, якнайшвидше проконсультуйтеся з ветеринаром. Номери телефонів спеціалістів ви знайдете на сайті vet-call24.com.ua. Пам’ятайте: ігнорування ознак хвороби може призвести до серйозних ускладнень, аж до смерті.
Як лікувати нетримання сечі у кота
Лікування захворювань сечовивідних шляхів у котів починається з ретельної діагностики, яка допомагає визначити точну причину проблеми та підібрати правильне лікування. Основні методи діагностики патології:
- Аналіз сечі дає змогу визначити наявність інфекції, кристалів або крові.
- УЗД та рентген — ці методи допомагають виявити наявність каменів або інших патологій у сечовому міхурі та нирках.
- Бактеріологічний посів сечі проводиться для визначення наявності бактерій та їх чутливості до антибіотиків, якщо підозрюється інфекція.
Після встановлення діагнозу ветеринар розробить план лікування, який може включати:
- Прийом антибіотиків — якщо захворювання спричинене інфекцією.
- Спазмолітики та знеболювальні препарати — допоможуть зменшити біль та дискомфорт під час сечовипускання.
- Спеціальна дієта, яка сприяє розчиненню каменів або запобігає їх утворенню.
- У разі обструкції або наявності великого каміння може знадобитися операція з їх видалення.
- Зміна умов життя та утримання тварини. Для кішок з ідіопатичним циститом рекомендується мінімізація стресів та створення сприятливого середовища.
Вибір методики лікування патології залежить від основної причини захворювання. Тому вона може бути різною і суттєво відрізнятись у кожному конкретному випадку залежно від діагнозу.