Часто глисти у собак виникають при контакті із зараженими тваринами, проте існує безліч інших ситуацій, коли вихованець може стати жертвою паразитів. Важливо розуміти, що гельмінтами зазвичай заражаються тварини з ослабленим імунітетом. Часто жертвами паразитів стають цуценята та особини похилого віку. Тому дуже важливо дотримуватися правил утримання тварин і не забувати про регулярне проглистування.
Симптоми глистів у собак
Як дізнатися, що собака заражений паразитами? Симптоми, характерні для глистової інвазії у домашніх тварин:
- Безпричинне зниження ваги, втрата апетиту. У деяких випадках зниження ваги може спостерігатися при підвищеному апетиті — вихованець ніяк не може наїстися.
- Здутий живіт. Причиною можуть бути порушення роботи ШКТ, пов’язані з життєдіяльністю паразитів, або скупчення глистів, які утворюють цілі клубки. Згодом з’являються болісні відчуття, і вихованець намагається уникати дотиків.
- Тьмяна шерсть, линька, не пов’язана із сезонністю. Шерсть втрачає природний блиск, густоту, на тілі тварини можуть з’явитися залисини.
- Порушення стільця, запор може змінюватися проносом і навпаки.
- Наявність у калі собаки слизу, слідів паразитів, крові.
- Блювота, відрижка. У блювотних масах можна побачити жовч, іноді є навіть сліди паразитів.
- Швидка стомлюваність. Тварина стає млявою і апатичною, не справляється зі звичними фізичними навантаженнями, при бігові — задихається. Вихованець все частіше відмовляється від рухливих ігор.
- Алергічні реакції. Про алергію свідчать такі симптоми, як свербіж, почервоніння та висипання на шкірі, які особливо часто з’являються в області пахв та живота.
- Виділення з очей, а саме підсохлі кірки в куточках.
- Кашель зазвичай мокрий, з рясним мокротинням. Виникає при занедбаній хворобі на тлі закиду глистів у просвіт легень.
- Жовтушність слизових — білків очей та ясен. Виникає при ураженні паразитами печінки та є наслідком порушення відтоку жовчі.
Рання діагностика глистів у собаки становить деяку складність, оскільки симптоми, зважаючи на їхню неспецифічність, можна переплутати з ознаками інших захворювань. Але якщо вони проявляються в комплексі, а проглистування не виконувалося вже більше 2 місяців, то цілком можна запідозрити зараження вихованця паразитами, навіть якщо в калі собаки не були виявлені ні яйця, ні черви.
Причини виникнення глистів (гельмінтозу) у собак
Поширені джерела зараження:
- вода в дощових калюжах та відкритих водоймах;
- екскременти та сеча заражених тварин;
- сміття;
- ґрунт;
- сире м’ясо;
- переносниками паразитів можуть бути комахи: блохи, кліщі, комарі;
- сира річкова риба;
- заражені тварини.
На жаль, захистити домашніх вихованців від контактів із джерелами зараження гельмінтами неможливо. Адже собаці треба гуляти, спілкуватися з іншими представниками тварин цього виду та, звичайно ж, рухатися. Такий спосіб життя є обов’язковою умовою для здоров’я вихованця, а шанси не захворіти у здорового собаки з сильним імунітетом у рази вищі навіть при контакті із зараженою твариною, ніж у вихованців зі слабкою імунною системою.
Найчастіше паразити потрапляють в організм собаки через рот або при укусі комахи. Також можливе внутрішньоутробне зараження цуценят, проте воно відбувається рідше.
Шляхи зараження вихованців можуть бути різними, але в будь-якому випадку матиме значення:
- Умови утримання тварини, включаючи раціон, достатню фізичну активність, своєчасне лікування захворювань — усі ці фактори сприяють зміцненню імунітету тварини та її несприйнятливості до різноманітних паразитів.
- Місце для прогулянок.
- Гігієна тварини (наприклад, миття живота, лап після прогулянки).
- Стан ШКТ, мікрофлори.
- Обмін речовин.
- Обробка тварини проти ектопаразитів при перших ознаках зараження та в профілактичних цілях.
- Дотримання термінів дегельментизації.
- Вакцинація.
Вологий теплий клімат з пухким ґрунтом та великою скупченістю тварин, підвищує ризик зараження гельмінтами домашніх вихованців під час прогулянок. Однак, як уже було сказано, здорові собаки мають більше шансів не підхопити заразу, ніж ослаблені тварини, які страждають від різних захворювань шлунково-кишкового тракту та інших патологій. Вони стають жертвами паразитів регулярно.
Види гельмінтів, місце локалізації
Всі види внутрішніх паразитів, якими можуть заразитися собаки, поділяються на 3 основні групи:
- Плоскі або довгі стрічкові хробаки (цестоди). Основні відмінності: пласке тіло, розділене на окремі сегменти (в них визрівають яйця). Місце локалізації — тонкий кишечник. Зазвичай зараження відбувається під час вживання сирої риби, м’яса, заражених яйцями гельмінтів.
- Круглі черви (нематоди). Найпоширеніший вид паразитів. Головні відмінності: витягнута циліндрична форма тіла, кругла у поперечному розрізі. Паразити мають білий або жовтуватий колір. Заразитися такими глистами можуть як люди, так і тварини. Зазвичай зараження відбувається під час вживання м’яса, річкових молюсків, слимаків, неживих субстратів, заражених яйцями гельмінтів. Місце локалізації — тонкий або товстий кишечник.
- Сосальники (трематоди). Основні відмінності: тіло паразитів має пласку форму, присоски дозволяють їм кріпитися до стін внутрішніх органів. Ці особини — гермафродити. Вони одночасно мають набір чоловічих і жіночих органів, що дозволяє їм розмножуватися швидше за інших. Найчастіше зараження собак трематодами відбувається під час вживання зараженої річкової риби — ляща, плотви, коропа, вобли, карася та ін. Паразити становлять небезпеку і для людини. Дорослі глисти ушкоджують печінку, жовчний міхур, викликають порушення роботи внутрішніх органів, а в деяких випадках є причиною онкології.
У більшості випадків собаки заражаються плоскими та круглими гельмінтами, місцем локалізації яких є кишечник. Визначити наявність цих паразитів допоможе аналіз калу. Однак, якщо собака заразилася такими гельмінтами, як дирофілярії (передаються через укус комара), у фекаліях нічого не виявиться. Тому для встановлення точного діагнозу призначають цілий комплекс досліджень.
Глисти у собаки — методи діагностики
Методи діагностики гельмінтозу у домашніх вихованців:
-
Дослідження калу:
- овоскопія калу;
- метод флотації;
- гельмінтоскопія калу;
- метод послідовних змивів;
- люмінісцентна мікроскопія калу.
-
Дослідження крові:
- ПЛР-діагностика;
- мікроскопія периферичної крові;
- експрес-методи діагностики ELISA.
Аналізи калу собак на наявність гельмінтів проводять навіть у випадку відсутності ознак зараження.
Виведення глистів у собак народними методами
Народні засоби для виведення глистів у собаки:
- полин;
- часник;
- морква;
- насіння гарбуза;
- яблучний оцет;
- петрушка;
- гвоздика;
- пижма.
Засоби застосовуються у вигляді настоїв, приправ до їжі, відварів. Деякі власники собак відзначають ефективність таких засобів, проте ветеринари дотримуються думки, що використовувати їх можна лише як допоміжну терапію, що сприяє поліпшенню апетиту, нормалізації процесу перетравлення їжі, та в комплексі з медичними препаратами.
Глисти у собаки — лікування за допомогою препаратів
Ветеринар призначає протипаразитарні препарати на основі пірантелу, альбендазолу, мільбеміцину, празіквантелу або фебантелу. Лікарські засоби випускають у формі пігулок, крапель на загривку, суспензій. Високу ефективність мають препарати, у складі яких є кілька активних речовин. Важливо: необхідне дозування ліків визначає лише ветеринарний лікар, враховуючи вік вихованця, його стан, наявність супутніх захворювань та інші моменти. Цуценят можна проглистогонити в 3 тижні, вагітну собаку — у другу половину терміну вагітності, а після пологів — через 2 тижні.
Профілактика глистів у собак
Дотримуйтесь основних правил:
- Підтримуйте імунітет вихованця. Захист від стресів, повноцінний, багатий на вітаміни та мінерали раціон, достатня фізична активність — обов’язкові умови для якісного життя та здоров’я домашньої тварини.
- Регулярно обробляйте вихованців засобами проти ектопаразитів. Пам’ятайте: дегельмінтизація має здійснюватися щокварталу.
- Навчіть собаку не підбирати нічого з підлоги. Слідкуйте за тим, щоб вона не пила воду з дощових калюж.
- Вибирайте безпечні маршрути для прогулянки.
- Обмежте контакти вихованців з бездомними тваринами.
- Підтримуйте чистоту у будинку.
- Слідкуйте за гігієною вихованця — після кожної прогулянки мийте йому лапи та живіт.
Рання діагностика глистової інвазії збільшує шанси тварини на одужання без ускладнень. Не нехтуйте необхідністю щорічного профілактичного огляду вихованця ветеринаром, адже він дозволить виявити зараження собаки паразитами, якщо патологія проходить безсимптомно.