Ознаки чумки у собак, методи лікування, профілактика

Безпечна для людини, але вкрай небезпечна хвороба для собак — чума м’ясоїдних — є реальною загрозою для життя тварини і без своєчасного лікування в більшості випадків призводить до її смерті. Діагностувати захворювання може лише лікар! Знаючи про те, які бувають ознаки чумки у собак, ви зможете розпізнати небезпечну хворобу та своєчасно звернутися за допомогою до професіонала.

Симптоми чумки у собак

Перші симптоми чумки у собак виявляються аж ніяк не відразу після зараження. Прихований період хвороби триває від 3 до 21 дня. Вихованець здається абсолютно здоровим, проте він є переносником вірусу захворювання, який потрапляє у зовнішнє середовище разом із сечею, виділеннями з очей, носа зараженого собаки.

Визначити, що вихованець заразився, на початку хвороби важко. Характерні перші ознаки чумки у собак:

• невелике пригнічення, втрата інтересу до ігор, млявість;
• швидка стомлюваність;
• зниження апетиту;
• скуйовджена шерсть;
• нечасто — діарея;
• іноді — блювання;
• почервоніння слизових оболонок очей, рота, носа;
• поява у невеликих кількостях прозорих виділень з очей та носа.

У перші дні після зараження вірус проникає у регіонарні лімфовузли (бронхіальні, мигдалики). Через клітини білої крові він переноситься до паренхіматозних органів, включаючи кишечник, селезінку, печінку, тимус, кістковий мозок. В результаті виникнення імунних реакцій в організмі тварини утворюються множинні запальні вогнища. Наслідком цього є ураження різних органів та тканин. Процес супроводжується підвищенням температури тіла до 39,5-40°C. Тримається вона на цій відмітці протягом 2-3 днів, потім показники, зазвичай, знижуються до норми. Це перша стадія захворювання — період лихоманки. Однак, скільки часу вона триватиме, залежить від багатьох факторів, зокрема стану імунної системи тварини. При своєчасному та ефективному лікуванні прогноз сприятливий і можливе повне одужання, тому що ця хвороба все ж таки виліковна. Але не намагайтеся лікувати чумку у собаки в домашніх умовах народними засобами. Не ризикуйте здоров’ям та життям вихованця. Якщо допомогу собаці було надано невчасно, а методи терапії виявилися неефективними, слідом за стадією гарячки розвивається друга — нервова, що супроводжується ушкодженням мозку.

Чумка у собак може протікати блискавично, гостро, надгостро, підгостро, типово, абортивно та атипово. Залежно від клінічних ознак, хвороба може мати катаральну, кишкову, легеневу, нервову, шкірну та змішану (генералізовану) форму. Штам збудника одного виду може викликати у домашніх тварин різнотипні клінічні ознаки. Розвиток певної форми чуми залежить від імунної реакції організму тварини. Однак варто зауважити, що поділ хвороби на різні форми все ж таки досить умовний, оскільки захворювання викликане пантропним вірусом, що вражає клітини всіх органів і систем організму.

Розмноження вірусу в мозковій тканині призводить до порушення провідності нервових сигналів у головному та спинному мозку. Відомі випадки, коли нормальні компоненти мозку сприймалися організмом носія інфекції як чужорідні, відповідно організм вів з ними таку ж боротьбу, як із вірусом. Тому процес руйнування мозку не припинявся навіть після того, як вірус було знищено.

Залежно від локалізації вірусу та інтенсивності ураження певного органу чи системи, хвороба може виявлятися такими симптомами:

• При ураженні респіраторних шляхів з’являються гнійні виділення з носа з утворенням скоринки на крилах носа. Нерідко виникає бронхіт, рідше — пневмонія, для якої характерними є важке дихання, кашель, задишка.
• Ураження слизової очей веде до появи катарального чи гнійного кон’юнктивіту.
• При ураженні шкіри відзначається посилене лущення епідермісу, що нагадує лупу. На внутрішній поверхні стегон, в зоні паху та живота може з’явитися висип. Шерсть втрачає свій блиск і починає посилено випадати. Характерний симптом — «тверда лапа» — гіперкератоз подушечок пальців.
• Період прояву згаданих вище ознак чумки зазвичай триває близько 4-6 тижнів, потім при розвитку другої стадії хвороби приєднуються інші симптоми, що свідчать про ураження мозкової тканини. Характер цих проявів переважно залежить від локалізації патологічних вогнищ запалення. На початку розвитку нервової стадії захворювання зазвичай з’являється щелепний синдром. Собака починає періодично активно «жувати». Часті жувальні рухи щелепами супроводжуються рясним слиновиділенням.
• Для нервової стадії характерними є посмикування груп м’язів кінцівок. При розвитку захворювання спостерігаються мимовільні скорочення м’язів інших частин тіла тварини.
• Однією з найважливіших та інформативних клінічних ознак нервової стадії чумки у собак є епілепсії. Причому епілептичні напади можуть виникати як на початку другої стадії розвитку захворювання, так і наприкінці хвороби, незадовго перед смертю вихованця.
• Процес ураження мозку супроводжується сильним головним болем. Собаки скиглять або навіть виють.
• Рідко можуть спостерігатись невралгічні болі. Якщо вихованець намагається розгризти власну кінцівку чи гризе інші ділянки тіла, це вказує на те, що пес страждає саме від невралгічних болей.
• Характерним симптомом нервової стадії чумки є «п’яна хода» — втрата координації, що супроводжується порушенням поведінкових реакцій.
• Небезпечне ускладнення чумки — розвиток нервово-паралітичної форми хвороби, що загрожує виникненням парезів і паралічів.

Розвиток нервових явищ вказує на те, що хвороба прогресує, внаслідок чого утворюються нові осередки ураження мозкової тканини. Якщо не вжити відповідних заходів, тварина може загинути протягом 15-30 днів після прояву перших симптомів, характерних для другої стадії розвитку захворювання. Однак варто враховувати і той факт, що чумка може мати різні форми та проявлятись по-різному. У медичній ветеринарній практиці нерідко трапляються випадки «стертого» прояву симптомів. Однак це зовсім не означає, що стан тварини не погіршиться. Обов’язково проконсультуйтеся з ветеринаром, щоб уникнути негативних наслідків захворювання і запобігти смерті. Якщо стан тварини тяжкий, викличте лікаря додому, скориставшись сервісом vet-call24.com.ua.

Чумка у собак — причини розвитку хвороби, шляхи зараження

Збудник хвороби — Canine Distemper. Належить до сімейства параміксовіруси. Шляхи зараження: система травлення, дихальні шляхи. В організмі вірус чумки потрапляє в кров і поширюється на тканини різних органів та систем. Чинники, що сприяють зараженню:

• Простудні захворювання, що негативно впливають на стан імунної системи тварини.
• Незбалансований раціон із низьким вмістом вітамінів та інших корисних речовин.
• Погані умови утримання.
• Недостатня фізична активність.

У процесі розвитку хвороби важливу роль відіграє схильність до захворювання, залежно від породи, генотипу та віку тварини. Найчастіше на чумку хворіють собаки віком до 1 року з ще нестабільною системою імунологічного захисту.

Породи собак, які мають низьку стійкість до чуми: пуделі, лайки, німецькі вівчарки та ін. Близько 20% тварин дуже важко піддаються лікуванню і в більшості випадків після зараження гинуть.

Основні джерела зараження — хворі тварини. Причому вірус чуми може передаватися і через предмети побуту зараженого вихованця — годівницю, підстилку, інвентар.

Лікування чумки у собак, профілактика

Лікування чумки у собак на різних стадіях хвороби докорінно відрізнятиметься. У період лихоманки терапія має бути спрямована на якнайшвидше пригнічення життєдіяльності вірусу, а також підтримання в організмі нормальних фізіологічних процесів.

Вилікувати вихованця, а, можливо, навіть врятувати його допоможуть такі засоби:

• Противірусна терапія — гіперімунні сироватки, які містять специфічні протичумні антитіла (імуноглобуліни). Однак майте на увазі, що застосування цих препаратів виправдане лише в ранні терміни захворювання — до 10 днів від початку появи перших ознак хвороби. У пізніші терміни терапія неефективна, а у випадку виникнення нервових явищ — протипоказана.
• Інтерферони — реоферон, канівірскс, міксоферон та ін. Пригнічують процеси життєдіяльності вірусу.
• Імуностимулятори. У більш пізні терміни доза активних речовин знижується.
• Противірусні хіміотерапевтичні препарати.
• Патогенетична терапія — дозволяє блокувати ті чи інші механізми патогенезу і тим самим зупинити процес ураження тканин органів та систем. Ветеринари призначають препарати для поповнення дефіциту кальцію в організмі, вітамін С для регуляції запальних процесів, рутин для зменшення проникності судин, а також вітаміни групи B. Лікування чумки у собак антибіотиками спрямоване на пригнічення секундарної мікрофлори. Таким чином послаблюється навантаження на імунну систему. Вибір конкретного препарату залежить від виду клінічних проявів.
• Симптоматична терапія — використовується для пригнічення виражених симптомів хвороби.
• Лікування чумки у собак при нервовій стадії розвитку хвороби:
• Противірусна терапія — можна застосовувати лише ті препарати, які не активують імунітет та не посилюють нервових явищ.
• Патогенетична терапія: імуносупресуюча (гідрокортизон, дексаметазон), нейропротекторна терапія — для захисту тканин мозку.
• Симптоматична терапія — для зменшення кількості судом та пригнічення епілепсії, лікування паралічів та парезів, припинення подальшого розвитку нервових явищ.

Найбільш ефективна та надійна при чумці у собак специфічна профілактика. Якщо ви не знаєте, що робити, щоб захистити вихованця — будь то доросла тварина або щеня — від небезпечного захворювання, звертайтеся за допомогою до ветеринара. Фахівець надасть вам всю необхідну інформацію щодо найефективніших сучасних вакцин, які є надійним профілактичним заходом проти серйозної хвороби.