Купівля собаки — відповідальний крок та серйозне рішення. Окрім моря позитивних емоцій, безкорисливої любові та нескінченної відданості, господар вихованця отримує величезну відповідальність за чуже життя. Вихованець потребує турботи, дресирування, правильного харчування, регулярних тренувань, догляду та спілкування.
Тварина входить у сім’ю і стає її невід’ємною частиною. Будь-які хвороби чотирилапого друга або його смерть дуже тяжко та болісно переживаються господарями. Перед тим, як зважитися завести тварину, краще дізнатися, скільки живуть собаки. Дані про середню тривалість життя мають приблизний характер і залежать від багатьох факторів:
- породи собаки;
- того, в яких умовах вона живе, догляду, надання своєчасної медичної допомоги;
- спадковості та стану здоров’я;
- правильного та збалансованого харчування;
- фізичної активності;
- психологічної обстановки та стресу.
Середня тривалість життя собак
Вважається, що 1 рік життя собаки дорівнює 7 людським. Середня тривалість життя чотирилапих друзів становить 10-13 років. У перекладі на людські виходить, що тварина живе в середньому 70-91 рік. Але є й винятки, пов’язані з умовами життя та умовами утримання вихованця. Люблячі господарі, збалансований раціон, достатня фізична активність та багато часу на свіжому повітрі допомагають максимально продовжити життя собаки.
У різних порід різна тривалість життя. Вважається, що представники великих порід живуть менше, а дрібних — довше. Так, великі німецькі доги (одна з найбільших порід), як правило, живуть до 8 років, а маленькі чихуахуа доживають до 17 років. Це повязано з більшою масою тіла тварин.
Також простежується зв’язок між породою та терміном життя вихованців. Представники змішаних порід, метиси, живуть, як правило, довше. Вони отримують різний набір генів, міцніший імунітет і не страждають від спадкових хвороб, які притаманні багатьом чистокровним породистим собакам. Виведення деяких порід спричинило розвиток генетичних захворювань, які можуть значно скоротити термін життя тварин.
Так, у шарпеїв, які вкриті чарівними складочками, і мають коротку шерсть, є схильність до шкірних захворювань. Слабкість чубатих пекінесів у тому, що вони не виносять прямих сонячних променів. Великі породи, такі як бернські зенненхунди, німецькі доги, ротвейлери, ньюфаундленди, схильні до проблем із серцем, дисплазії тазостегнових суглобів, артритів, проблем з травним трактом. Тварини часто страждають на захворювання суглобів.
Середні породи (німецькі вівчарки, лабрадори, кане-корсо) часто страждають від дисплазії кульшових та ліктьових суглобів, вивиху колінної чашечки, проблем із вагою та зором. Такі собаки відрізняються високою активністю та рухливістю Для того, щоб захистити тварин від можливих ускладнень зі здоров’ям, краще не навантажувати собак до досягнення ними півтора року пробіжками на великі дистанції та стрибками через високі бар’єри. Для контролю стану тварини та виявлення генетичної схильності необхідно робити рентгенівські знімки.
Маленьким та карликовим породам (шпиці, пуделі) властиві вроджені вади серця, проблеми із зубами, дистихіаз, гідроцефалія.
Від чого залежить тривалість життя собаки
Тривалість життя собаки залежить від сукупності зовнішніх та закладених природою факторів. Крім правильного догляду, необхідної фізичної активності на свіжому повітрі, правильного раціону та відсутності стресу також має значення стан здоров’я конкретного індивіда.
У книзі рекордів Гіннеса відзначені вихованці з найбільшою тривалістю життя: це пси, які прожили 26 та 28 років 11 місяців. Породами, яких можна назвати довгожителями, вважаються бордер-коллі, пуделі, лабрадори, такси, тер’єри та представники змішаних порід.
У середньому породи з довгою мордою живуть довше, ніж брахіцефали. Породи з плескатою мордою і великими очима страждають від проблем з диханням. У них аномальна будова кісткової тканини черепа та надмірна кількість м’яких тканин голови. Це провокує розростання м’якого піднебіння та звуження ніздрів. В результаті собаці складно дихати і вона не отримує достатньо кисню.
Найнебезпечніше те, що власник може не підозрювати, що вихованець погано почувається, поки тварина не знепритомніє від перегріву або стресу. Породи брахіцефали (мопси, французькі та англійські бульдоги, боксери, пекінеси, шарпеї) потребують правильного догляду. Їх не можна наражати на спеку і вигулювати в нашийнику. Краще використовувати шлейку, яка рівномірно розподіляє тиск та навантаження на тіло собаки.
Скільки живуть великі собаки
Тривалість життя великих собак менша, ніж маленьких. Це пов’язано з більшою масою та розміром тіла. Люди вивели близько 400 порід собак і деякі з них можуть відрізнятися за розміром у 50 разів. Організм великих собак швидше старіє та зношується. Розмір тіла ускладнює перебіг фізіологічних процесів та скорочує термін життя. Різні представники великих порід мають індивідуальні показники тривалості життя. У середньому великі собаки, вага яких перевищує 45 кг, живуть 7 років.
Скільки живуть собаки дрібних порід
Собаки дрібних порід у середньому живуть по 14 років. Вони довше зберігають активність і за виглядом завжди нагадують щенят, а не дорослих особин. Такі собаки дуже активні і потребують правильно підібраного корму. Він має бути поживним, але легким для травлення. У такому випадку прийом їжі задовольнятиме енергетичні запаси вихованця. Фізіологічні процеси у маленькому організмі протікають дуже швидко, тому представники дрібних порід старіють повільніше.
Не варто забувати про те, що компактний розмір та мила зовнішність іноді не відповідають характеру тварини. Йоркширські тер’єри виглядають як милі іграшки, але їхні звички видають натуру тер’єрів: вони сміливі, досить агресивні та наполегливі. Термін життя домашніх тварин може скоротити травматизм. Вони можуть стати жертвою зубів великого пса на прогулянці або отримати травму кінцівок через те, що їх хтось не помітив.
Як впливає стать собаки на тривалість життя
Суки в середньому живуть на 1-2 роки довше, ніж кобелі. Вчені не можуть знайти однозначного пояснення, чому так відбувається. Подібна ситуація спостерігається у більшості видів ссавців. При цьому часті в’язки, народження та вигодовування цуценят виснажує організм суки та скорочує її життя.
Як впливає кастрація та стерилізація на тривалість життя собаки
Кастрація та стерилізація продовжує життя домашніх вихованців. У середньому стерилізовані суки та кастровані собаки живуть на 2-3 роки довше, ніж інші особини. Багато власників побоюються проводити хірургічне втручання, думаючи, що таким чином вони нашкодять собаці, зроблять її неповноцінною, завдадуть шкоди її природі. Але правильно і вчасно проведена операція дозволить вихованцю жити повноцінним життям і позбавить його інстинкту розмноження. Якщо ви заводите собаку і не плануєте займатися розведенням, краще каструвати вихованця. Такі заходи ― турбота про здоров’я та психологічний комфорт чотирилапого друга.
Оптимальний вік для проведення процедури — до 2 років. Молода тварина швидко відновиться після хірургічного втручання. Шви знімають через 9-10 днів, і вихованець повертається до повноцінного життя. Операція проводиться під анестезією, тому тварина не відчуває болю. Також призначається прийом знеболювальних засобів на період відновлення.
Стерилізація може призвести до збільшення ваги тварини. Але сучасні збалансовані корми вирішують проблему та дозволяють зберегти оптимальну вагу.
Стерилізація собак знижує ризик виникнення захворювань сечостатевої системи, які часто виникають із віком. Якщо собака не стерилізована та не розмножується після 7 років, зростає ризик виникнення онкологічних захворювань. У стерилізованих у молодому віці собак ймовірність захворіти на рак становить 1-2%. У стерилізованих сук немає тічки, а кастровані собаки менш агресивні. Такі тварини не мітять територію, не мають специфічного запаху, не тікають від господарів у період статевого полювання.
Скільки живуть собаки в домашніх умовах
Домашні собаки живуть довше, ніж бродячі. У домашніх умовах і з нормальним доглядом чотирилапий друг житиме стільки, скільки в середньому живуть представники його породи. Не виключена можливість захворювання, але своєчасний контроль за станом тварини ветеринаром та надання допомоги знижують ризик смерті вихованців у молодому віці.
Тяжкі умови життя скорочують життя бездомних псів. Собаки, у яких немає господарів, постійно піддаються поневірянням, випробуванням та природному відбору. Вони харчуються абияк, іноді голодують, живуть у зграї і змагаються за ресурси з іншими особинами. У спеку їм не вистачає джерел води, щоб угамувати спрагу. Ця проблема особливо розповсюджена у великих містах. Взимку вони страждають від морозів.
Собака, яка живе вдома, захищена від жорстокості людей та випадкового травматизму. Господар навчає її командам, виховує та дресирує. Організм вуличних собак ослаблений неповноцінним харчуванням, інфекціями та паразитами.
Як продовжити життя собаці
Хороший власник дбатиме про свого вихованця і прагне продовжити його життя. Перед тим як вибрати вихованця певної породи, ознайомтеся з особливостями догляду та умовами життя, які необхідні для здорового існування чотирилапого вихованця. Не варто заводити дратхаара, якщо ви живете у міській квартирі та весь день проводите на роботі. Півгодинної прогулянки вранці та ввечері буде недостатньо для мисливського собаки, який потребує тривалих прогулянок та високої фізичної активності. А невелика квартира стане для вихованця кліткою, якщо не проводити з ним достатньо часу.
Також необхідно враховувати особливості розвитку собак у різні періоди життя. У перші 2 роки відбувається стрімке зростання та розвиток особини. Піврічні цуценята за рівнем фізичного та розумового розвитку відповідають п’ятирічним дітям. У віці 1 року собака стає підлітком і входить у перехідний період. У 2 роки — це зріла молода особина.
Фізичний та розумовий розквіт вихованця припадає на період від 3 до 5 років. У цей час собака дуже активний, енергійний, він з радістю виконує команди і грає. Далі вихованці стають спокійнішими, неквапливими і навченими досвідом.
Для того, щоб продовжити життя вихованця, необхідно дотримуватися простих правил і усвідомлювати власну відповідальність за життя живої істоти:
- Правильне та здорове харчування. Собака потребує збалансованого раціону для розвитку мускулатури та високої фізичної активності. Краще купувати сухі корми зі збалансованим вмістом білків, жирів та вуглеводів. Раціон необхідно підбирати з урахуванням віку, ваги, породи та потреб вихованця. Існують корми, спеціально розроблені для кастрованих тварин, собак з чутливим травленням, чотирилапих з надмірною вагою. Корм повинен містити максимум корисних та поживних речовин. Не слід перевищувати добову норму калорій. Накладайте вихованцю норму корму, яка вказана на упаковці. Не можна перегодовувати тварину та давати їй частування зі свого столу. Людська їжа містить багато добавок та спецій, шкідливих для собак. Такий раціон може призвести до появи надмірної ваги. А кожен зайвий кілограм збільшує навантаження на організм та прискорює процес його зносу. Насамперед страждає серцево-судинна система та скелет собаки.
- Фізичні та розумові навантаження. Це невід’ємний атрибут здорового та щасливого життя чотирилапих друзів. І якщо для мініатюрних собак площа квартири є достатньою для того, щоб отримати необхідне фізичне навантаження, то середні та великі породи потребують регулярної фізичної активності. Багато собак страждають від ожиріння з вини своїх власників. Вони балують улюбленців смаколиками і не дають їм необхідного фізичного навантаження. Це згубно впливає стан здоров’я тварини. Кожен зайвий кілограм скорочує життя собаки. Регулярні фізичні навантаження допомагають розвинути та підтримувати скелетну мускулатуру. Це зменшує ризик розвитку захворювань опорно-рухового апарату. Розумові навантаження, дресура та тренування роблять собаку більш пристосованим до життя у місті та зменшують ймовірність випадкового травмування та смерті під колесами автомобіля. У жодному випадку не можна тримати собаку постійно на прив’язі.
- Регулярні огляди у ветеринара. Контроль стану здоров’я собаки та регулярне вакцинування зменшують ймовірність виникнення та розвитку серйозних хвороб. Двічі на рік відвідуйте спеціаліста — ветеринара, регулярно проводьте дегельмінтизацію та обробляйте собаку від зовнішніх паразитів (бліх та кліщів).
- Позитивні емоції. Собаки дуже прив’язані до своїх господарів та щиро раді кожному контакту. Нервова система тварини погано адаптована до стресів, тому агресивне, недоброзичливе ставлення скорочує життя вихованця. Порадувати собаку дуже просто. Для цього достатньо вирушити з нею на прогулянку, взяти її улюблений м’ячик чи апорт, погладити її та провести з нею час.
Життя собаки коротше за людське, але тільки від власника залежить його якість і стан здоров’я вихованця. Будь-який собака, незалежно від породи, потребує чіткої дисципліни, порядку, режиму дня, фізичної активності та збалансованого раціону. Але найголовніше, що потрібно для щасливого та довгого життя вихованця, — любов та турбота господаря.