Чи варто брати кошеня чи собаку з вулиці

Не варто боятися маленьких труднощів, якщо випадає можливість знайти вірного, відданого друга, який даруватиме вам всю свою любов. І не робіть поспішних висновків про те, що утримання вихованця вимагатиме від вас великих грошових вкладень, а покупка кошеня або цуценя «влетить у копієчку». Щоб знайти вірного друга, не обов’язково звертатися за допомогою до професійних заводчиків.

Подумайте про те, що ви можете подарувати свою любов та турботу кинутому кимось цуценяті, кошеняті або навіть дорослій тварині. Не хвилюйтеся, що не впораєтеся з доглядом за домашнім улюбленцем. Проконсультувавшись із лікарем-ветеринаром, ви дізнаєтеся, що робити, якщо взяли кошеня, дорослу кішку чи собаку з вулиці.

Що робити, якщо взяли кошеня чи цуценя з вулиці

Якщо ви плануєте дати притулок бездомному собаці або коту, але не знаєте, що в такому випадку слід робити, скористайтеся порадами власників домашніх тварин, яких вони підібрали на вулиці:

1. Якщо рішення ретельно обдумане, і у вас вже не виникає жодних сумнівів щодо того, чи правильно ви чините, настав час підготувати житло до появи дворняжки у будинку. Виділіть для розміщення вихованця місце, де він спатиме. Однак, якщо собаки охоче відпочивають на м’яких підстилках, які можна купити в спеціалізованому магазині, то кішкам більше до вподоби невеликі затишні будиночки, споруджені з порожніх коробок і м’яких ганчірочок.
2. Безпека домочадців, зокрема дітей, на першому місці! Брати в будинок тварину з вулиці з обережністю слід у тому випадку, якщо з вами мешкають маленькі діти. Не залишайте віч-на-віч з дитиною неприрученого вихованця, принаймні поки не будете впевнені в тому, що вони ладнають між собою і не завдадуть шкоди один одному.
3. Переконайтеся, що у вас та ваших близьких, які проживають з вами в одному будинку, немає алергії на шерсть тварин. Спеціальний аналіз крові дозволить швидко діагностувати проблему.
4. Навіть якщо ви підібрали цуценя або кішку на вулиці, не чекайте, що тварина зараз адаптується до нових умов проживання. Дайте вихованцю час звикнути до незнайомої йому обстановки, навчитися довіряти вам, і незабаром ви побачите, наскільки вдячним він може бути. І цю подяку він пронесе через усе своє життя, адже пам’ятатиме про те, що ви врятували його від голоду, холоду та подарували турботу та тепло.
5. Заздалегідь подбайте про вирішення питання з від’їздами. Ви повинні знайти людину, яка візьме на себе турботу про тварину на період вашого від’їзду.
6. Якщо ви берете тварину з вулиці, насамперед її слід уважно оглянути. Перевірте, чи немає у кота або цуценя виділень з носа, очей, вух, лисин на шерсті, гребінців, рожевих плям на шкірі. Якщо ви сумніваєтеся у тому, що зможете правильно виконати огляд, довіртеся фахівцю. Тим більше вам у будь-якому випадку доведеться звернутися до ветлікаря, який професійно виконає огляд тварини, призначить ефективні та безпечні препарати для видалення паразитів, а також аналізи, що дозволяють переконатися, що вихованець здоровий. Якщо тварина страждає від будь-якої хвороби, то виявити та правильно діагностувати проблему зможе лише фахівець. Не затягуйте з візитом до ветлікаря, а у випадку зайнятості можете скористатися послугою, що пропонує сервіс vet-call24.com.ua, та викликати лікаря додому.

Тварина, яка потрапила до вас з притулку, швидше за все, не потребуватиме обстеження та лікування. У притулках виконують обробку котів та собак від глистів та бліх. Також тварин зазвичай стерилізують, а при необхідності лікують. Тільки після проведення всіх маніпуляцій вихованців віддають у нову родину.

Чи варто брати дорослу кішку з вулиці

Багато людей, які бажають дати притулок бездомному коту або собаці, турбуються про те, що не зможуть впоратися з характером тварини, з її дресируванням. Звичайно ж, процес адаптації до нового місця та нових умов проживання у цуценя чи кошеня проходить швидше і, як правило, не викликає складнощів. Однак при правильному підході ви зможете дати тварині відчути, що вона у безпеці, і згодом завоюєте довіру навіть дорослого кота чи собаки.

Іноді тварини, які здаються лагідними, можуть виявляти агресію при різкій зміні обстановки. Це свідчить про те, що собака чи кіт вже отримали негативний досвід спілкування з людьми, і не зможуть вам довіряти, доки не зрозуміють, що їм не загрожує небезпека. Не поспішайте виховувати тварину, не проявляйте агресію у відповідь, але й надмірно не балуйте її. Дозвольте вихованцю звикнути до нового будинку, освоїтися, обнюхати предмети. Це дозволить тварині усвідомити, що їй більше не загрожує небезпека.

Волонтери, які мають великий досвід роботи з дворовими собаками та кішками, зазначають, що такі тварини, як правило, розумніші та слухняніші за своїх побратимів, виведених у спеціальних розплідниках. Якщо вихованець, якого ви взяли з вулиці, зрозуміє, що він у безпеці та навчиться вам довіряти, то свою любов і відданість до вас він пронесе через усе життя. Такі тварини ніколи не забудуть, через що їм довелося пройти на вулиці і хто їхній рятівник. Вони до кінця життя будуть вдячні та віддані вам.

Щодо дресирування, то з котом не повинно виникнути жодних проблем. Єдина можлива складність — привчити вихованця до туалету. Однак, якщо ви наберетеся терпіння та виділите процесу навчання достатньо часу, складнощів виникнути не повинно. Не тикайте носом кота в його ж калюжі, таке дресирування не принесе позитивного результату. Привернути увагу тварини та привчити її до лотка допоможе шматочок паперу, змочений його сечею. Обов’язково погладьте і похваліть кота, якщо він усе зробив правильно.

Як забрати собаку з вулиці

Безумовно, забираючи тварину з вулиці, краще одразу віднести її до ветеринара на огляд. Якщо ви зайнята людина, але вирішили дати притулок бездомному собаці, можете скористатися послугою виклику ветлікаря додому. Заощадите дорогоцінний час та отримаєте грамотну консультацію щодо особливостей догляду за твариною, годування вихованця та інших моментів. Якщо ви взяли собаку з вулиці, вам обов’язково доведеться виконати такі маніпуляції:

1. Купання. Використовуйте спеціальні шампуні. Струмінь води не повинен бути сильним. Встановіть оптимальну температуру. Щоб не налякати тварину, не робіть різких рухів. Відмивайте вашого нового вихованця від бруду обережно, не завдаючи йому дискомфорту.
2. Чищення вух. Використовуйте ватяні палички, змочені перекисом водню. Якщо крім бруду ви виявили на паличках скоринки бурого кольору або струпи, які неприємно пахнуть, здайте зіскрібок на аналіз, який дозволить визначити, чи не заражена тварина вушним кліщем.
3. На наступному етапі необхідно позбутися паразитів — бліх і глистів. З цією метою використовуються спеціальні препарати. Зверніться за допомогою до консультанта з ветаптеки, а ще краще — до ветеринара, який підбере оптимальний засіб для вашого вихованця. Пам’ятайте: при дозуванні препаратів враховується вага та вік тварини.
4. Щеплення. Комплексне противірусне та протиінфекційне щеплення необхідно зробити, якщо тварина ще зовсім юна. По досягненню цуценя 7-8-місячного віку йому слід зробити щеплення від сказу. Поцікавтеся у ветеринара, чи зроблять у ветклініці вашому вихованцю паспорт, куди буде внесена вся інформація про щеплення.
5. Адаптація до нових умов проживання. Для молодих тварин період адаптації в новому будинку минає без особливих проблем. Дайте цуценяті час освоїтись, а вже потім встановлюйте контакт. Для дорослих тварин зміна звичної обстановки — це завжди стрес. Собака, якого забрали з вулиці, може виявитися диким, наляканим і навіть виявляти агресію. Не поспішайте сердитись на свого вихованця. Виявіть терпіння, дайте зрозуміти собаці, що йому нічого не загрожує. Тварина, відчуваючи вашу любов і турботу, зрозуміє, що вона у безпеці, і навчиться вам довіряти.
6. Встановлюйте тактильний контакт поступово. Якщо собачка веде себе неспокійно, не поспішайте виявляти ласку у вигляді погладжування, не тормосіть тварину, навпаки, намагайтеся її «не помічати». Розмовляйте з цуценям ласкаво і, коли ваш вихованець зрозуміє, що він у безпеці, то сам піде на контакт. Ось тоді вже можна буде брати собаку на руки, гладити її, чухати за вушком.
7. Навчати, дресирувати собаку слід після того, як вона адаптується, зрозуміє, що їй нічого не загрожує. Не карайте тварину, не підвищуйте голос. Говоріть із собакою суворо, пояснюючи при цьому, у чому він завинив, проте, постарайтеся не сердитися. Любов’ю та турботою можна досягти кращого результату при дресируванні та навчанні тварини. Собака, яка відчуває любов господарів, стає безмежно відданою своїм рятівникам. Однак, враховуйте, що якщо з дресируванням молодої особини зазвичай не виникає проблем, то щоб навчити дорослого пса елементарним командам — приходити на поклик господаря, триматися поряд під час вигулу, справляти потребу саме під час прогулянки — доводиться вдаватися до допомоги досвідчених кінологів. Приємний момент — для навчання тварин командам такого типу достатньо лише кількох занять із фахівцями.

Що стосується особливостей годування дорослого собаки, якого ви взяли з вулиці, то відразу переводити тварину на готові корми не варто. Як основну їжу спочатку давайте тварині відварене м’ясо, каші, сир, можна трохи овочів. Маленьких цуценят бажано догодувати замінником молока. Що стосується режиму годування, то краще, якщо тварина вживає їжу часто й невеликими порціями. Після процесу адаптації ви зможете встановити зручний для вас час годування. Пам’ятайте: готові корми потрібно вводити поступово, спочатку замінюючи ними лише один із прийомів їжі, а пізніше вже можна буде перевести тварину на харчування цього виду. Увага: суворо дотримуйтесь дозування продукту, вказаного в інструкції.

Чи варто брати собаку чи кішку з вулиці: плюси та мінуси

Серед любителів домашніх тварин все частіше ведуться гарячі суперечки про те, чи варто брати собак або кішок з вулиці. Ця тенденція має як прихильників, так і противників. Якщо ви також хочете дати притулок бездомній тварині, перед тим, як прийняти остаточне рішення, зважте всі «за» і «проти». Основні аргументи «за»:

1. Якщо тварину до будинку принесла дитина, не поспішайте відмовлятися від такого подарунка. Адже це означає, що ваш син чи дочка росте доброю людиною, якій знайоме почуття співчуття. Психологи радять заохочувати та підтримувати шляхетні пориви дітей, однак, не виконуйте усі їхні забаганки. Якщо дитина принесла в будинок кота або цуценя з вулиці, перед тим, як погодитися дати притулок тварині, поставте синові або доньці умову, що він або вона візьмуть основну турботу про вихованця на себе, а ви лише допомагатимете доглядати за ним. Таким чином, діти навчаються відповідальності.
2. Можливість зробити добру справу позитивно позначається на душевному стані та психологічному здоров’ї людини. Ви зробите беззахисну істоту щасливою, а вона додасть яскравих барв у ваше життя. Прихистивши бездомного собаку або кішку, ви врятуєте її не лише від голоду та холоду, а й від туги за господарями. Натомість подяки за спасіння ви знайдете найвірнішого і найвідданішого друга.
3. Кішки та собаки, які вже встигли здобути досвід проживання на вулиці, або юні особини, народжені від вуличних тварин, як правило, здоровіші, міцніші та життєлюбніші за спеціально виведених домашніх вихованців. Адже їхніми батьками є тварини, які мають досвід виживання у міських джунглях. Нащадок, як правило, успадковує здоров’я та стійкість батьків до складних умов життя.

Для осіб, що не підтримують тенденцію до порятунку бездомних тварин, яка в сучасному світі набирає обертів, головним аргументом у їхньому небажанні заводити вихованців з вулиці є «поганий характер» пошарпаних життям собак та кішок. Справді, нікому не відомо, що довелося пережити бездомній тварині. Вона може бути наляканою, дикою і навіть виявляти агресію, проте любов, турбота і терпіння творять чудеса і допомагають домогтися прихильності, довіри та поваги найнеслухняніших волоцюг. До того ж навіть домашні тварини нерідко виявляють поганий характер. Отже, ніхто не застрахований від того, що при покупці кошеня або цуценя з розплідника, в результаті не доведеться вирощувати впертого, неслухняного, впевненого у безкарності вихованця.

Часто люди, які вирішили дати притулок домашнім тваринам, так і не здійснюють своїх планів, побоюючись того, що собака або кіт виявляться хворими або будуть носіями прихованих інфекцій: кишкової, палички Коха (збудник туберкульозу) та ін. Існує ризик виникнення проблем зі здоров’ям у дорослих та дітей, які контактують з такою твариною. Але не поспішайте відмовлятися від можливості допомогти живій істоті. Якщо у вас виникають сумніви щодо того, чи здоровий собака або кіт, якого ви берете з вулиці, проконсультуйтеся з ветеринаром. Лікар огляне вихованця, призначить аналізи і при необхідності лікування. Ви також зможете проконсультуватися з фахівцем щодо особливостей годування тварини, догляду за нею.

Відомі випадки, коли тварини, які жили на вулиці, так і не змогли звикнути до життя у «замкнутому» просторі. Волелюбний собака може зірватися з повідця під час прогулянки, кіт — втекти через прочинені двері. І навіть якщо ви повернете вихованця додому, він втікатиме знову і знову. Тому ви маєте бути готовими до такого розвитку подій. Але це не головне. Якщо ви вирішили дати притулок бездомній тварині, то повинні вирішити, чи зможете щиро полюбити бродягу-кота або собаку і залишити його у себе назавжди. Адже якщо ви пройдете повз мокру, змерзлу, але живу грудку шерсті, вас ніхто не засудить. Не кожен може зважитися на такий серйозний крок, як забрати до себе бездомну тварину, яка потребує уваги та догляду. Однак, якщо щеня чи кошеня вже звикло до нових, комфортних умов проживання, полюбило свого господаря, то викинути вихованця знову на вулицю через брак часу на догляд за ним — це не гідний людини вчинок. Тому, якщо ви вирішили врятувати чиєсь життя і тим самим змінити своє, ретельно зважте всі за і проти такого серйозного кроку.