Як відбувається зараження
Коростяний кліщ може розвиватися поза тілом господаря, тому зараження може статися в будь-яких умовах. До одного із найпоширеніших варіантів зараження відносять:
- контакт тварини з іншою вже зараженою твариною;
- використання предметів хворого собаки чи кішки — гребінець, повідок, іграшка;
- кліщі поширені у густій траві полів, парків, лісових масивів, де зазвичай відбувається вигул тварин.
Саркоптоз швидко поширюється серед цуценят та кошенят, оскільки послід знаходиться в тісному контакті один з одним — це призводить до розростання патології.
Симптоми та перебіг захворювання
Початкова стадія чи інкубаційний період саркоптозу становить два тижні. Тому клінічні ознаки протягом усього часу не дають знати про факт зараження.
У котів саркоптоз проявляється на морді, крилах носа та на лобі, після чого вражає все тіло. Перші симптоми у собак відзначаються у місцях, на яких відсутня густа шерсть, — вуха, ліктьові та скакальні суглоби.
На третьому тижні починається прояв симптомів, до яких відносять:
- Свербіж — перша реакція на укус кліща, при якому тварина починає часто і довго чухатися. При огляді собаки слід приділити особливу увагу тим ділянкам, де свербіж не відмічається, оскільки кліщ може переміщатися.
- Аурикулярно-педальний рефлекс проявляється в той момент, коли господар починає чухати тварині зону, що свербить. У цей час у вихованця відзначається посмикування лапою, яка імітує манеру чухання.
- На шкірі починають з’являтися кірки, залисини, почервоніння та ущільнення тканин. Це відбувається тоді, коли тварина тривалий час піддається впливу укусів кліщів.
- Шкіра вкривається невеликими бульбашками з рідиною, що лопаються під час розчісування.
Великі ураження шкіри можуть викликати ускладнення у функціонуванні центральної нервової, серцево-судинної, імунної та інших систем організму. Зараження у собак викликають алергічні реакції на виділення кліщів, а при нестандартному перебігу хвороби можлива поява лупи. Зволікання в лікуванні може позначитися на характері хвороби, яка переросте у хронічну.
Якщо до зараження приєднується вторинна інфекція, то тварина виснажується і їй стає важко пересуватися, воно виглядає ослабленою і пригніченою.
Діагностика та лікування саркоптозу у собак та котів
Діагноз саркоптоз ставиться після проведення клінічного огляду тварини та виявлення збудника. Для цього ветеринар використовує мікроскопію зіскобу зі шкіри. У деяких випадках буває складно поставити діагноз — кліща важко виявити. У той же час, якщо в процесі діагностики було знайдено хоча б один паразит (або яйце), це є приводом для початку лікування протипаразитарними препаратами.
Коли тварина чухається, то одночасно руйнує тунелі, в яких були кліщі, і вони гинуть. Токсин, що знаходиться на шкірі, продовжує працювати, тому запалення не проходить.
Виявлення саркоптозу на ранній стадії сприяє успішному лікуванню — на ринку представлено безліч акарицидних препаратів. Призначене ветеринаром лікування може складатися з кількох рекомендацій:
- ізолювати зараженого вихованця від інших тварин;
- голити або вистригти шерсть на уражених ділянках;
- застосовувати протизапальні та антимікробні засоби — таблетки, мазі, уколи, розчини, суспензії;
- мити вихованця у теплій воді з антисеборейним шампунем (один раз на тиждень протягом місяця);
- застосовувати для обробки зони ураження антисептичний та акарицидний засіб;
- давати тварині призначені протикоростові, протиалергічні та заспокійливі препарати.
Лікування саркоптозу у собак та кішок триває не менше 6 тижнів. Комплексний підхід допоможе позбавитися кліщів, ефективно лікувати ушкодження, що з’явилися на шкірі вихованця і відновити його фізичне здоров’я.
На відміну від інших паразитів, саркоптичні кліщі у навколишньому середовищі не виживають. Однак слід провести в будинку генеральне прибирання з дезінфікуючими засобами — це допоможе зупинити поширення паразитів та виключити повторне зараження.
Профілактика корости
До профілактичних заходів для запобігання саркоптозу у кішок та собак відносять:
- недопущення контакту вихованця з бродячими тваринами під час прогулянки та вигулювання його на повідку чи шлейці;
- після прогулянки мити лапи;
- необхідно забезпечити коту або собаці повноцінний раціон із достатньою кількістю вітамінів;
- стерилізація домашніх кішок та котів виключає можливість, при якій вони тікають з дому та контактують з вуличними тваринами;
- щомісяця візит до ветеринара для профілактики.
Саркоптозом може заразитися і людина. Передача інфекції від тварини до людини відбувається при дотику або під час сну, якщо вихованець ночує поряд із господарем. Однак кліщ не здатний адаптуватися до людської шкіри та гине. Але це може спричинити дерматит із супроводжуючим свербінням.
При контакті із зараженою твариною необхідно дотримуватися правил — мити вихованця тільки в рукавичках і стежити за власною гігієною рук.