Здоровий вихованець веде активний спосіб життя і виявляє інтерес до всього, що відбувається. Якщо поведінка вашого собаки змінилася, варто відразу ж звернути на це увагу. Однією з причин занепокоєння, а згодом і поганого самопочуття може бути запор у собаки. Як правило, здоровий собака справляє потребу двічі на день — під час ранкової та вечірньої прогулянки. Якщо ж йдеться про цуценят, то актів дефекації може бути набагато більше (5–6 разів на добу).
Основні симптоми запору у собак
Загалом робота травної системи ще залежить від віку, породи та способу життя собаки, але будь-які зміни у звичному ритмі мають насторожити. Якщо кал став помітно твердішим, але собака залишається активним і не втрачає апетит, то причин для занепокоєння немає. Ознаки справжнього запору такі:
- спроби сходити до туалету на прогулянці виявляються безрезультатними. Собака скиглить, оскільки ущільнені калові маси та їх затримка викликають біль;
- дефекація все ж таки була успішною, але зайняла багато часу, а кал виявився сухим і занадто твердим;
- випорожнення кишечника відбувається лише раз на кілька днів, собака при цьому виявляє занепокоєння, і не тільки під час спроб сходити до туалету;
- живіт вихованця здутий, при пальпації тварина виявляє занепокоєння;
- апетит знижений, собака відмовляється від їжі і навіть від ласощів;
- спостерігається спрага — собака п’є води більше, ніж звичайно;
- тварина стає млявою, слабкою, відмовляється від активних ігор.
Якщо проблеми неускладнені, то можна спробувати допомогти вихованцю самостійно в домашніх умовах. У разі відсутності позитивних результатів обов’язково зверніться до фахівця. Надання професійної ветеринарної допомоги має бути негайним у таких випадках:
- на тлі тривалого запору у собаки може спостерігатися блювання через загальну інтоксикацію організму;
- у фекаліях присутня кров, багато піни, неперетравлені залишки їжі;
- фекалії мають виражений запах гнилі.
У нашій клинці vet-call24.com.ua вас та вашого вихованця готові прийняти у будь-який час доби. Ми надаємо ветеринарну допомогу будь-якого рівня складності.
Причини запору у собак та цуценят
Проблеми з дефекацією собак можуть виникати з різних причин. Одні з найпоширеніших:
- Малорухливий спосіб життя: собаки — дуже активні тварини, особливо представники деяких порід (хаски, такси, німецькі вівчарки, лабрадори-ретрівери, курцхаари, корги, йорки та багато інших). Собаці практично будь-якої породи необхідний постійний рух. Якщо ви обмежуєте прогулянки тільки випорожненням кишечника, не даєте достатнього фізичного навантаження, а вдома вихованцю доводиться багато лежати або пересуватися в обмеженому просторі, то проблем з кишечником не уникнути.
- Помилки в годуванні: незбалансоване харчування часто стає причиною запорів як у цуценят, так і у дорослих собак (молодих і похилого віку). Багато власників вважають за краще годувати своїх вихованців білковою їжею. Це груба помилка. Для забезпечення нормального травлення тварина має отримувати достатню кількість клітковини та води. Забезпечити це можна за допомогою введення в раціон овочів, каш із різних круп. Якщо собака харчується сухим кормом, необхідно використовувати продукт лише високої якості, підібраний відповідно до індивідуальних потреб собаки. І не забувайте про забезпечення достатньою кількістю свіжої води.
- Переїдання: систематичне перегодовування тварин може призвести не тільки до ожиріння, але і до запорів. Надлишки їжі, які не встигають перетравлюватися, можуть накопичуватися в кишечнику, висихати та викликати запори.
- Атонія кишківника: зниження перистальтики кишківника може спостерігатися при дисбактеріозі, після деяких перенесених захворювань, лікування антибіотиками та іншими препаратами. У деяких випадках проблеми з перистальтикою можуть мати вроджений характер. Калові маси повільно просуваються кишечником, пресуються, викликають запор.
- Стороннє тіло в кишечнику: теж дуже поширене явище. Це можуть бути шматки палиць, великих кісток, паперу, частини та набивка м’яких іграшок, поліетиленові пакети та ін. Сторонні предмети заважають проходженню калових мас. Іноді для їхнього видалення може знадобитися проведення операції.
- Захворювання нервової системи: робота кишечника дуже залежить від стану вегетативної нервової системи. Проблеми в роботі можуть призвести до порушень іннервації кишечника, змінити активність скорочення його гладких м’язів. Це призводить як до проносу, так і до запорів.
- Захворювання та травми хребта: при пошкодженні спинного мозку також може порушуватись іннервація кишечника. Проблема ускладнюється малорухливим способом життя, який тварина змушена вести через травму.
- Вік: у літніх тварин часто спостерігаються порушення у роботі практично всіх внутрішніх органів, у тому числі й кишківника. Також запорами часто супроводжуються такі старечі хвороби, як простатит, наявність запалень у прямій кишці, паху, захворювання печінки та нирок, ортопедичні та інші патології.
Окремо варто згадати про закрепи у новонароджених щенят. Перші 2-3 тижні життя вони не можуть самостійно ходити до туалету. Це відбувається рефлекторно при стимуляції язиком матері області живота та промежини. Якщо ж цуценят доводиться вирощувати без матері, то для запобігання запорам стимуляцію необхідно буде здійснювати за допомогою вологих ватяних дисків.
Знаючи причини запорів у собак, можна спробувати зрозуміти, яка з них викликала проблеми саме у вашого вихованця. Але якщо це виникає систематично або є загрозливі симптоми, то потрібно негайно звернутися до фахівця.
Допомога собакам та цуценям при запорах
Якщо основних симптомів та анамнезу недостатньо для встановлення діагнозу, то призначаються діагностичні процедури:
- рентген черевної порожнини;
- аналіз крові;
- УЗД;
- рентген визначення прохідності кишечника.
У випадку, коли щільні калові маси хоч і важко, але виходять самостійно, то проблему із запорами у цуценят і собак можна вирішити таким чином:
- забезпечити собакам та цуценятам часті та тривалі прогулянки на свіжому повітрі;
- збалансувати харчування, надати вільний доступ до чистої питної води.
Надалі, за відсутності інших причин, це допоможе нормалізувати травлення.
Якщо собака не може самостійно спорожнитися, але загрозливі для життя симптоми відсутні, то слід вжити таких заходів:
- У деяких випадках можна дати проносні засоби, але потрібно пам’ятати про те, що вони не розм’якшують калові маси, а лише посилюють перистальтику кишечника (давати їх потрібно після попереднього введення в пряму кишку вазелінової олії, щоб калові маси не пошкодили її при проходженні);
- Зробити очищувальну клізму. При цьому необхідно дотримуватися певних правил, щоб не травмувати анальний отвір і пряму кишку.
За рекомендацією ветеринарного лікаря можна купити та давати вихованцю препарати, які покращують травлення та перистальтику кишечника. За наявності загрозливих симптомів ветеринар надає допомогу тварині, виходячи з її стану та отриманих даних обстежень.